У радянський період часто виникала думка, що в СРСР не вміли виробляти автомобільні кондиціонери.
Але насправді це твердження не зовсім вірне. Згадаймо лімузин "ЗіЛ-111А", який призначався для високопосадовців і був випущений починаючи з 1959 року. І ось у цьому автомобілі вже тоді було встановлено кондиціонер.
Проте є й інша думка.
Дехто стверджує, що радянські кондиціонери робили погано. Ймовірно, вони були не дуже надійними, дорогими в обслуговуванні та важкими у ремонті. Це, можливо, не турбувало вище керівництво, але для звичайних громадян це стало б проблемою. Якби кондиціонери стали масово встановлюватися в машинах, вони, ймовірно, часто виходили б з ладу, і їхній ремонт міг би бути складним та дорогим.
Інша цікава теорія пов'язана з відсутністю конкуренції у радянському автомобільному виробництві.
Громадянам, які могли собі дозволити автомобіль, все одно доводилося чекати своєї черги на покупку, іноді роками. Це створювало деяку байдужість до якості продукції. Чому витрачати ресурси на покращення, якщо товар все одно куплять?
Рятує життя щодня: БФ молодіжна ініціатива "Надія" передали захисникам важливе обладнання
Забирають прямо з машини: автомобілістів попередили про "дорожню мобілізацію" на трасах
Як відновити орхідею, щоб вона почала знову цвісти. Прості секрети
Навіть хімія не потрібна: чим відмити унітаз від потік. Простий лайфхак
Ще одна версія пов'язана зі штучними обмеженнями для громадян із добрим доходом.
Наприклад, було встановлено обмеження розмір приватних будинків. Такі ліміти, можливо, виконували психологічну функцію, запобігаючи бажанням людей піклуватися про свій комфорт. Якщо всі живуть приблизно в однакових умовах, то навряд чи хтось замислюється про політичні питання або прагне перевиконання плану у своєму житті.
Таким чином, відсутність кондиціонерів у радянських автомобілях, можливо, пояснюється не лише технічними труднощами, а й загальною філософією часу, де зручності не були пріоритетом для більшості громадян.
Читайте також: